Засідання Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, яке відбулося 3 червня 2026 року, стало черговим важливим етапом у формуванні подальшого курсу судової реформи. Під час розгляду законодавчих ініціатив народні депутати зосередили увагу на питаннях доброчесності суддів, прозорості судової влади та захисту інформації в умовах воєнного стану.
У центрі обговорення опинилися два законопроєкти — № 13165-2 щодо вдосконалення процедури декларування доброчесності суддів та № 7033д, який передбачає обмеження доступу до окремих судових рішень. Обидві ініціативи відображають складність балансу між вимогами міжнародних партнерів щодо відкритості державних інституцій та необхідністю захисту чутливої інформації, пов’язаної з національною безпекою та обороною України.
Під час засідання Комітет рекомендував ухвалити у другому читанні проєкт № 13165-2 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо удосконалення декларації доброчесності суддів та родинних зв’язків судді».
Декларації доброчесності
Нагадаємо, проєкт пропонує запровадження єдину декларацію доброчесності та родинних зв’язків. Це має на меті спростити процес подання даних, але водночас розширює перелік відомостей, які підлягають верифікації.
Суддя повинен підтверджувати не лише законність джерел походження майна, а й відсутність незаконного впливу, непублічних контактів з учасниками справ та сумлінне дотримання присяги.
На підставі інформації, що може свідчити про недостовірність, зокрема щодо неповноти відомостей або тверджень у декларації доброчесності та родинних зв’язків судді, неподання або несвоєчасне подання декларації, перевірка проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Законопроєкт дає дуже широке визначення родичів. Це особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки (зокрема у цивільному шлюбі). Незалежно від спільного проживання це чоловік або дружина, а також близькі родичі обох із подружжя.
Суддя зобов’язаний вказати дані таких родичів (місце роботи, посаду), якщо вони протягом останніх 5 років обіймали значущі публічні, політичні чи правоохоронні посади. До нової редакції включено широкий перелік: від членів ВРП, ВККС, суддів та прокурорів до Президента, Керівника Офісу Президента, народних депутатів, членів Кабміну, керівників НАБУ, НАЗК та членів профільних дорадчих органів (Етична рада, ГРД, Дорадча група експертів тощо).
Відповідальність та наслідки
Неподання, умисне або через грубу недбалість несвоєчасне подання, а також завідомо недостовірні дані тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність.
І навіть після притягнення до відповідальності обов’язок подати виправлену декларацію з достовірними даними залишається.
Якщо недостовірність або неподання підтверджується рішенням ВККСУ, матеріали передаються до Вищої ради правосуддя для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи.
Результати перевірки обов’язково вносяться до суддівського досьє та враховуються під час конкурсів, доборів чи оцінювання професійної етики.
Якщо рішення ВККСУ було оскаржене в суді і скасоване, суддя має право на відшкодування завданої йому шкоди.
Перевірка діючих суддів Верховного Суду
Найбільш дискусійним питанням виявилась індивідуальна перевірка діючих суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів.
Схвалена редакція передбачає, що Кабінет Міністрів протягом шести місяців після набрання законом чинності має провести консультації з Вищою радою правосуддя та подати окремий законопроєкт про порядок такої перевірки за участю незалежних експертів.
Така редакція, на думку комітету, є прийнятною, оскільки знімає ризик «дискримінаційної» перевірки за однією лише ознакою посади без чітко визначених процедур.
Проблема навантаження ВККС
Під час обговорення прозвучало критичне застереження щодо навантаження на ВККС. Комісія наразі завантажена величезною кількістю конкурсних процедур до апеляційних судів, судів першої інстанції, ВАКС.
Запровадження перевірки тисяч нових декларацій, щодо близько 5 000 діючих суддів, без додаткових ресурсів та зміни програмного забезпечення може паралізувати роботу органу.
Розширення обсягу перевірок може негативно вплинути на темпи добору суддів та проведення конкурсів. Утім більшість членів Комітету підтримала позицію про необхідність виконання міжнародних зобов’язань України та подальшого посилення інститутів суддівської доброчесності.
Засідання Комітету продемонструвало, що українська влада обрала шлях компромісу. Декларування стане жорсткішим, але його впровадження буде поступовим. Верховний Суд отримає тимчасовий імунітет від перевірок на найближчі місяці, доки КМУ не розробить нову модель перевірки за участю міжнародників. Проте головним викликом стане не саме прийняття закону, а його виконання силами ВККС, яка вже сьогодні працює на межі спроможності.
Джерело: sud.ua
