Чи може відкритість правосуддя стати зброєю в руках ворога? Це питання стало центральним на черговому засіданні Комітету з питань правової політики 3 червня 2026 року під час обговорення резонансного законопроєкту № 7033-д.
Законопроєкт № 7033-д, має на меті знайти баланс між конституційним принципом відкритості судових рішень та вимогами національної безпеки в умовах повномасштабної агресії. Основна ідея — обмежити доступ до певної інформації, яка може бути використана ворогом для розвідки та завдання ударів, а також захистити таємницю досудового розслідування.
Що саме пропонує проєкт 7033-д
Законопроєкт має внести зміни до Закону України «Про доступ до судових рішень».
Пропонується відкласти на один рік повний та загальний доступ до ухвал про арешт майна, тимчасовий доступ до речей, обшуки та проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД).
Окремо законопроєкт посилює обмеження щодо відкритих судових текстів. У них забороняється вказувати найменування військових частин, органів управління, а також адреси дислокації оборонних підприємств і стратегічних об’єктів.
Доступ до мотивувальних частин рішень у справах про ухилення від мобілізації (ст. 336 ККУ), а також щодо обмеження права керування авто за запитами ТЦК, пропонується відкривати лише через рік після завершення воєнного стану.
Крім того, суддям пропонують надати право самостійно приховувати окремі відомості у відкритих рішеннях, якщо вони вважають, що їх розголошення може нашкодити безпеці — зокрема у питаннях оборонних розробок чи модернізації озброєння.
Безпековий фактор
Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов навів аргументи на користь проєкту. За його словами, досі існують підтверджені факти, коли ворог використовував дані з Єдиного державного реєстру судових рішень для коригування вогню.
До уваги комітету було представлено досвід Великої Британії, де суди мають право взагалі не публікувати рішення з мотивів нацбезпеки.
Державне підприємство «Інформаційні судові системи» підтвердило готовність реалізувати ці обмеження, зазначивши, що ухвали по НСРД і так потрапляють у реєстр лише після розсекречення, тож затримка в один рік — це лише додатковий етап перестраховки.
Представники Міністерства оборони та СБУ в цілому підтримали редакцію, наголошуючи на важливості приховування даних про розшук осіб та методику роботи спецслужб.
Ризики дискреції
На засіданні було наголошено, що КПК не передбачає чіткого порядку вручення ухвал про обшук, якщо особи не було вдома. Якщо така ухвала буде закрита в реєстрі на рік, власник житла не зможе навіть дізнатися, на яких підставах було проведено обшук, і не зможе подати скаргу.
Після проведення обшуку таємниці вже немає — дія завершена. Приховування ухвали на рік виглядає як спроба правоохоронців приховати власні помилки або незаконні дії під час слідства.
Попри підготовлену порівняльну таблицю до другого читання, парламентський Комітет вирішив відкласти ухвалення рішення щодо законопроєкту про зміни до Закону «Про доступ до судових рішень». Причиною стали як термінологічні суперечності, так і політичні розбіжності між фракціями.
Однією з ключових проблем стала відсутність єдиного розуміння ключових правових категорій. У комітеті зафіксували плутанину між поняттями «загальний доступ» (знеособлена публікація рішень) та «повний доступ» (доступ для учасників процесу та уповноважених органів), що ускладнило фіналізацію тексту.
Голова профільного комітету запропонував провести додаткові внутрішні консультації для узгодження юридичних формулювань. За його словами, це має запобігти ситуації, коли правки вносяться без належного опрацювання під час засідання.
Таким чином, розгляд законопроєкту тимчасово поставлено на паузу.
Джерело: sud.ua
