Україна та партнери запускають Карпатську інтеграційну ініціативу, яка має об’єднати регіональні проєкти, інфраструктуру та інвестиції, а в перспективі – привести до створення окремої макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат.
Перший Carpathian 8 Summit, який 18–19 вересня пройшов в українських Карпатах, приніс одразу кілька великих цифр: понад 40 млрд євро інвестиційного портфеля, понад 1 млрд євро інвестиційних, фінансових і торговельних домовленостей, а на платформі Investment Lab – 123 проєкти із заявленою потребою у 71,3 млрд євро.
На перший погляд може здатися, що йдеться про один величезний пакет інвестицій. І якщо розібратися в цих цифрах, стає зрозуміло: головний результат саміту – не лише у потенційних мільярдах. Значно цікавіше те, що Україна та сусідні держави намагаються створити для Карпат постійний формат економічної та регіональної співпраці.
Від саміту – до постійної Карпатської інтеграційної ініціативи
Одна з головних домовленостей –започаткувати Карпатську інтеграційну ініціативу. За задумом, це має бути не одноразова зустріч політиків чи бізнесу, а постійний майданчик, де зможуть координуватися держави, регіони та громади, інституції ЄС, міжнародні партнери, бізнес і громадські організації.
Декларація передбачає щорічні саміти та інші спільні заходи. Серед основних напрямів – транскордонна співпраця, економічна взаєпомов’язаність, безпека, енергетика, транспорт, захист довкілля та сталий розвиток Карпатського регіону.
Окремо в документі наголошено, що ініціатива має стати одним із інструментів підтримки країн-кандидатів у виконанні права ЄС та їхньої поступової інтеграції до Європейського Союзу.
Тобто C8 хочуть перетворити з формату зустрічей на постійний механізм, де політичні домовленості мають підкріплюватися конкретними проєктами.
Найамбітніша ідея – окрема стратегія ЄС для Карпат
Мабуть, найцікавіший пункт декларації – пропозиція розглянути створення макрорегіональної стратегії ЄС для Карпатського регіону – EUSCARP.
Проте тут важливо не перебільшувати: декларація лише говорить про готовність розглянути розроблення стратегії, поки що її не має, але сама ідея важлива.
Логіка полягає в тому, щоб перейти від окремих проєктів та програм транскордонної співпраці до ширшого макрорегіонального підходу – коли держави та регіони узгоджують транспортну, енергетичну, економічну, екологічну та інфраструктурну політику. Саме тому в декларації C8 пов’язується з уже наявними європейськими механізмами – зокрема Interreg, Interreg NEXT, Карпатською конвенцією, Дунайською стратегією ЄС та іншими форматами регіональної співпраці.
Якщо така стратегія колись буде створена, українські проєкти можна буде розглядати не лише як частину національної відбудови, а як складову спільної європейської інфраструктури.
40 млрд євро, 42,5 млрд євро і 71,3 млрд євро: про що говорять ці цифри
Міністерство економіки та довкілля України повідомило про майже 100 проєктів загальною вартістю понад 40 млрд євро, з яких 55 – українські, а понад 40 представлені міжнародними партнерами. Окремо повідомлялося про інвестиційні, фінансові та торговельні домовленості на понад 1 млрд євро.
Водночас на офіційній платформі Carpathian 8 Investment Lab представлено 123 проєкти із загальною заявленою потребою 71,3 млрд долларів. При цьому чотири проєкти мають вартість у євро й у цю доларову суму не включені.
Є й цифра понад 42,5 млрд євро – саме стільки, за даними Президента України, становить портфель із 95 проєктів, представлений під час економічного форуму.
Йдеться про різні зрізи та рівні представлення проєктів: загальний портфель саміту, окремий каталог Investment Lab та інші добірки регіональних ініціатив. Тому 71,3 млрд доларів – це не гроші, які С8 уже зібрав для інвестицій. Це заявлена потреба проєктів, які представлені потенційним партнерам та інвесторам. Інакше кажучи, це не «гаманець С8», а великий каталог того, на що регіону потрібні гроші.
Що саме ховається за 71,3 млрд доларів
Каталог Investment Lab охоплює вісім секторів. Найбільша частина припадає на енергетику – 42 проєкти із заявленою потребою близько 52,67 млрд доларів. Ще 31 проєкт стосується промисловості та виробництва – 7,83 млрд доларів. Транспорт і логістика представлені 15 проєктами на 3,73 млрд доларів, інноваційні технології – п’ятьма проєктами на 4,75 млрд доларів, інфраструктура та нерухомість – 15 проєктами на 1,54 млрд доларів.
Отже, структура портфеля показує, що C8 – це не лише про туризм Карпат. Йдеться насамперед про енергетику, виробництво, транспортні зв’язки та інфраструктуру, тобто ті сфери, які можуть безпосередньо змінити економічну взаємодію між країнами регіону.
Які українські проєкти стоять за цією цифрою
На платформі C8 український портфель охоплює 55 проєктів. За даними організаторів, їхня загальна вартість становить близько 8,6 млрд доларів, а потреба у фінансуванні – 7,3 млрд доларів.
Найбільше проєктів зосереджено у Львівській області – 30, Закарпатській –14, Івано-Франківській – 4 та Чернівецькій – 3.
Серед найбільших українських проєктів:
- третя черга Дністровської ГЕС – 1,255 млрд доларів;
- газотурбінна електростанція потужністю 650 МВт – 1,203 млрд доларів;
- нафтопровід Броди–Адамово – 645,4 млн доларів;
- виробництво легкових автомобілів на заводі Eurocar – 465 млн доларів;
- залізничний проєкт EU–Ukraine Low Cost Railway Passenger Carrier – 441 млн доларів;
- промислова біогазова електростанція потужністю 3 МВт – 256 млн доларів;
- вітрова електростанція Ust-Chorna – 247,2 млн доларів;
- будівництво заводу з виробництва листового скла – 195 млн доларів;
- залізничний проєкт Чернівці–Вадул-Сірет у напрямку Румунії – 186 млн доларів;
- Львівська вітрова електростанція потужністю 100 МВт – 176,1 млн доларів;
- європейська інфраструктура у Львівському залізничному вузлі – 100 млн доларів;
- нова транскордонна газова інтерконекція з Румунією – 75 млн доларів;
- мультимодальний логістичний термінал Horonda Platform на Закарпатті – 38,7 млн доларів;
- Chop Cargohub – 25,7 млн доларів;
- геотермальна електростанція Ecofield Solotvyno – 30,7 млн доларів.
Важливо, що це проєкти на різних стадіях готовності. Наприклад, третя черга Дністровської ГЕС на платформі позначена як така, що вже перебуває в реалізації, тоді як газотурбінна електростанція на 650 МВт має стадію техніко-економічного обґрунтування.
Для нафтопроводу Броди–Адамово зазначено стадію feasibility study, а виробництво автомобілів Eurocar поки перебуває на концептуальному етапі.
Тобто навіть усередині одного портфеля відстань від ідеї до будівництва може бути дуже різною.
Енергетика – фактично центральна тема C8
Не випадково найбільша частина Investment Lab припадає саме на енергетику. У декларації країни говорять про спільний розвиток електричної, теплової та газової інфраструктури, розподілену генерацію. Відновлювальну енергетику, накопичення енергії та енергоефективність.
Окремо йдеться, про модернізацію критичної інфраструктури та залучення інвестицій у нову генерацію, накопичувачі й мережі.
Для України це особливо важливо. Західні області можуть стати місцем, де перетинаються українська та європейська енергетичні системи. Саме тому серед найбільших українських проєктів C8 – Дністровська ГЕС, газотурбінна станція, вітрові електростанції, газові інтерконектори та модернізація компресорних станцій.
Другий ключовий напрям – транспорт і логістика
Ще одна важлива частина Карпатської інтеграції – транспорт. У декларації йдеться про включення транспортної та логістичної інфраструктури регіону до європейської транспортної мережі, модернізацію пунктів пропуску та розвиток транспортних коридорів.
І тут український портфель фактично показує, що саме може означати така інтеграція. Це залізничний зв’язок Чернівців із Вадул-Сіретом у напрямку Румунії, розвиток європейської інфраструктури Львівського залізничного вузла, мультимодальні логістичні термінали на Закарпатті, логістичний хаб та транскордонні інфраструктурні проєкти.
Іншими словами, йдеться не просто про те, щоб швидше перевозити товари через західний кордон. Мета – поступово створювати спільний логістичний простір, у якому українська інфраструктура буде фізично та економічно пов’язана з інфраструктурою ЄС.
Є ще один показник – близько 115 млрд євро
На цьому цифри С8 не закінчується. На сайті ініціативи окремо зазначено 34 регіональні проєкти загальною вартістю близько 115 млрд євро. Але й це інший портфель.
Йдеться про окремо визначені регіональні проєкти, які мають міждержавний або макрорегіональний масштаб. На сайті C8 зазначено, що 62% таких проєктів уже готові або перебувають у будівництві. Окремо для українського портфеля вказано 55 проєктів на 8,6 млрд доларів.
Тому 115 млрд євро не слід додавати до 40 млрд аєвро або 71,3 млрд доларів. Це різні способи представити проєктний потенціал регіону.
Простіше кажучи, С8 зараз покахує різні «поверхи» великого портфеля: загальні проєкти саміту, ширший каталог Investment Lab та окремі регіональні проєкти.
Поки це насамперед потенціал і потреба у фінансуванні.
Понад 1 млрд євро домовленостей
На тлі багатомільярдного портфеля особливо важливо не загубити іншу цифру – понад 1 млрд євро інвестиційних, фінансових і торговельних домовленостей, про які повідомило Міністерство економіки та довкілля за результатами саміту. Тут уже йдеться не просто про заявки в каталозі.
Але і цю цифру не варто автоматично трактувати як 1 млрд євро уже витрачених коштів. Міністерство говорить саме про досягнуті домовленості, тоді як реалізація конкретного проєкту передбачає наступні етапи – структурування фінансування, укладення відповідних договорів, проходження дозвільних процедур, залучення капіталу та безпосередню реалізацію.
Тому для оцінки результату саміту важливо буде стежити не лише за кількістю нових проєктів, а за тим, скільки з них перейдуть із каталогу до фінансового закриття та будівництва.
Карпатська інтеграція – це ще й про безпеку
Економічний порядок денний не існує окремо від безпекового. У декларації йдеться про посилення стабільності та стійкості регіону, розвиток цивільного захисту та готовності громад реагувати на надзвичайні ситуації.
Українська сторона також визначила серед ключових напрямів співпраці безпеку, енергетику, логістику та транскордонну економічну взаємодію. Таким чином, Карпатський формат поступово вибудовується навколо логіки, за якою інфраструктура, енергетика, економіка і безпека мають розглядатися як одна система стійкості регіону.
Для України це особливо важливо: західні області можуть одночасно бути частиною відновлення країни, європейських транспортних маршрутів, енергетичної системи та транскордонних виробничих ланцюгів.
Що Україна може отримати від Карпатської інтеграції
Якщо задум С8 запрацює так, як його описують учасники, для України це може означати значно більше, ніж пошук грошей на окремі заводи чи дороги.
Українські проєкти отримують можливість бути частиною великого регіонального портфеля, а не існувати окремо від сусідніх держав.
Львівщина, Закарпаття, Буковина та Прикарпаття можуть стати точками , де сходяться європейські транспортні маршрути, енергетичні мережі та виробничі ланцюги.
По-третє, транскордонні проєкти можуть отримувати доступ до вже наявних європейських інструментів – зокрема Interreg та Interreg NEXT. А потенційна макрорегіональна стратегія для Карпат могла б створити ширшу політичну рамку для узгодження таких проєктів.
І нарешті, для України це спосіб показати відбудову не лише як відновлення зруйнованого, а як вбудовування української економіки в європейський регіональний простір.
Найбільше питання після саміту – не те, чи є проєкти. Їх багато. Питання в тому, скільки з них отримає гроші. Сама декларація не створює окремого бюджету C8 і не гарантує фінансування кожного проєкту. Так само рішення про можливу макрорегіональну стратегію ЄС для Карпат поки не ухвалене – у декларації йдеться про готовність розглянути її розроблення.
Навіть у самому Investment Lab проєкти мають різний статус: від концепції та попереднього ТЕО до готовності до реалізації або вже запущеної реалізації. Тому наступним етапом має стати не збільшення кількості цифр у презентаціях, а перехід проєктів до конкретних фінансових механізмів.
Саме тут стане зрозуміло, чи перетвориться C8 на постійний економічний механізм, чи залишиться великим каталогом інвестиційних можливостей.
Carpathian 8 Summit запустив для України новий формат, у якому економіка, інфраструктура, енергетика, логістика та безпека Карпатського регіону розглядаються разом.
Понад 40 млрд євро проєктів, 123 позиції на 71,3 млрд доларів у каталозі Investment Lab та окремий портфель із 34 великих регіональних проєктів – це не суми, які можна просто скласти в один рахунок. Вони показують різні рівні одного процесу – від широкого портфеля інвестиційних пропозицій до конкретних транскордонних проєктів.
Проте найважливіше зараз – чи вдасться перетворити Карпатську інтеграційну ініціативу на постійний формат співпраці, а ідею EUSCARP – на реальний європейський процес.
Якщо це станеться, Карпати можуть стати для України не лише туристичним регіоном чи західним кордоном, а одним із місць, де українська економіка фізично й поступово вбудовуватиметься в європейський простір.
Джерело: https://sud.ua